MONATIK - Люди… Камені…

О, Боже, як хотів би я побачити світ

Де люди вільні, як теплий вітер

Який шепоче танцюючим квітам

А вони дарують зимою літо



О, Боже, як хотів би я побачити світ

Де не просто дають обіцянки

Ми обіймаємось до самого ранку

Зустрічаючи сонце



Але люди, як камені

Чекають на щастя

Заростаючи травами



Є люди як гавані

Чекають на ті кораблі

Які не вийшли в плавання

Але все буває, може і прийдуть



Вірю, прийде час і ми побачимо світ

Де розуміють усі наші мрії

Ми перетворюємо їх в надії

Лиш побачивши твої очі



Вірю, прийде час і ми побачимо світ

Де по-справжньому можна літати

Не озираючись на вчорашнє

За це можливо віддати усе



Але люди, як камені

Чекають на щастя

Заростаючи травами



Є люди як гавані

Чекають на ті кораблі

Які не вийшли в плавання

Але все буває, може і прийдуть